Як ми і обіцяли, веде інтернет-конференцію по вказаній темі начальник відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Харківської області Ігор Миколайович Білодід.  Надаємо йому слово.

Ігор Білодід: Тема, заявлена на сьогоднішній інтернет-конференції, надзвичайно важлива. В умовах складної фінансово-економічної ситуації в державі найбільш гострою проблемою залишається заборгованість із заробітної плати. Масові затримки виплати працівникам винагороди за виконану працю призводять до посилення соціальної напруги в суспільстві та негативних економічних наслідків. А виплата зарплати в конверті -  "удар" і по майбутніх пенсіях працівників. Статтею 43 Конституції України установлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Заробітна плата - одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. Вона є показником досягнень і прорахунків суспільства.

Наталія Н. Роботодавцю не завжди легко виконувати ці норми закону, якщо коштів не вистачає. І неприємностей в такому разі уникнути не вдається. Нещодавно до нашої маленької перукарні прийшли два співробітника управління боротьби з економічною злочинністю и почали з’ясовувати, хто за майстрів, на яких засадах тут працює. Поясніть, будь ласка, які правоохоронні або контролюючі органи займаються виявленням порушень трудового законодавства і наділені правом проведення таких перевірок на місцях? Які документи повінні мати при собі в такому разі працівникі міліції?

Ігор Білодід. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою діяльністю спеціально уповноважених органів, яка спрямована на захист трудових прав людини. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають в їх функціональному підпорядкуванні. Прямими обов’язками контролюючих органів є виявлення порушень вимог законів та вжиття заходів щодо забезпечення трудових прав громадян.

Указом Президента України від 9  грудня 2010 № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну інспекцію України з питань праці, яка є правонаступником прав та обов'язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю – урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України.

Відповідно до покладених на неї завдань інспекція Держпраці України:

1)    здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці тощо;

2)    взаємодіє в межах своїх повноважень з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці;

3)    забезпечує інформування населення щодо додержання законодавства про працю та зайнятість населення та інше.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” до компетенції місцевих державних адміністрацій віднесено вирішення питань щодо забезпечення законності, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян. Згідно з нормами вказаного Закону місцеві державні адміністрації здійснюють державний контроль за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону забезпечують реалізацію державних гарантій у сфері праці, у тому числі й право своєчасного одержання винагороди за працю.

Крім того, згідно зі ст. 13 Закону України „Про державну статистику” органи державної статистики мають право вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, наданих респондентами, вносити правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні зазначеного закону громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та посадових осіб до відповідальності, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати відповідно до законів штрафи.

Виявлення порушень у сфері оплати праці відноситься і до компетенції органів внутрішніх справ та податкової міліції.

Щодо порядку проведення правоохоронними органами перевірок з питань оплати праці чи додержання трудового законодавства необхідно звернутися до Закону України «Про міліцію», де чітко визначені підстави для проведення таких перевірок. А це може бути звернення громадян та юридичних осіб, доручення інших державних органів, проведення оперативних заходів, здійснення планових заходів тощо.

При собі працівники органів внутрішніх справ повинні мати відповідні направлення на проведення перевірок, в яких зазначаються об’єкт перевірки, період, підстави для її проведення, в обов’язковому порядку є підпис керівника правоохоронного органу та печатка.

При перевірці працівники міліції звертають увагу на дотримання підприємцем вимог Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів.

Ніна Р. Мій чоловік, приватній підприємець, змушений платити зарплату своїм реалізаторам неофіційно. Причина в тому, що виручка "скаче". Чи це правда, що відносно нього може бути порушена кримінальна справа и чи багато таких випадків? Чим  зрештою, вони закінчуються? Підприємця можуть посадити у в’язницю?

Ігор Білодід. В практичній діяльності неофіційна виплата заробітної плати працівникам - це виплата заробітної плати «в конвертах».
Такі дії чинним законодавством вважаються незаконними та підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст. 172 Кримінального кодексу України – «Грубе порушення законодавства про працю».
Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Вказане поняття має оціночний характер, і в кожному конкретному випадку воно встановлюється, виходячи  з кількості потерпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності порушень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушенням буде вважатися систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, неоформлення працівників, виплата заробітної плати «в конвертах».
За вчинення зазначеного злочину особі судом може бути призначено наступне покарання: штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Найсуворішою мірою покарання за вчинення цього злочину діючим законодавством визначено арешт особи на строк до 6 місяців, у разі вчинення злочину стосовно неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда.
Крім того, кримінальна відповідальність настає і за умисну невиплату заробітної плати працівника (ст. 175 Кримінального Кодексу України) (карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

 С. С. Було б цікаво дізнатися, яка судова перспектива у кримінальних справах, котрі порушуються стосовно керівників великого і дрібного рангу, що платять зарплату в конвертах? Які покарання зазвичай пропонують державні обвинувачі і врешті-решт застосовує суд? У вас є статистика такого роду? Чи можна навести один-два приклади?

Ігор Білодід. Протягом 7 місяців 2011 року судами області з постановленням обвинувального вироку та із закриттям провадження за нереабілітуючими підставами розглянуто 82 кримінальні справи стосовно 82 осіб, що скоїли злочини у сфері оплати праці, а саме:
з постановленням вироку по 51 кримінальних справах стосовно 51 особи;
із закриттям провадження з нереабілітуючих підстав по 28 кримінальним справам стосовно 28 осіб;
провадження по 3 кримінальним справам стосовно 3 осіб закрито на підставі ч. 3 ст. 175 Кримінального кодексу України, тобто у зв’язку з виплатою заборгованості в повному обсязі до притягнення особи в якості обвинуваченого.
По розглянутих кримінальних справах підсудними особами відшкодовано 3,9 млн. грн.
Як приклад, вироком Московського районного суду м. Харкова від 20.05.2011 Іванова І.І. визнано винним і засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу 8500 грн. з позбавленням права обіймати відповідні посади строком на 1 рік. Іванов І.І. обіймаючи посаду голови виробничого об’єднання у період часу з 21.03.2004 по 05.01.2011 утворив заборгованість перед працівниками на загальну суму 15 000 грн. Підставою для застосування вказаної міри покарання стало те, що Іванов І.І. визнав вину та розкаявся.
У разі вчинення керівником підприємства злочину, передбаченого           ст. 172 Кримінального кодексу України «Грубе порушення законодавства про працю» чи ст. 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат» вперше, який визнав вину, розкаявся та вчиняє дії щодо усунення виявлених порушень, державні обвинувачі пропонують покарання у вигляді накладення штрафу на таких порушників. Суди області у більшості випадках погоджуються з думкою прокурорів. Додатковим покаранням може бути призначено: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ст. 175 КК України). 

Пр.Ал. Будь ласка, наведіть статистку по Харківській області щодо залучення до адміністративної та кримінальної відповідальності керівників, які ігнорують норми законів в частині оплати праці. У яку сторону відбувається перевага: в адміністративну або кримінальну?

Трохи статистики. Протягом 2011 року органи прокуратури активно виявляли та реагували на порушення у сфері оплати праці. Так, порушено 131 кримінальну справу (за фактами невиплати заробітної плати – 43), з яких 126 (38) скеровано до суду, принесено 146 (35) протестів; внесено 529 (323) приписів та подань, за якими до відповідальності притягнуто 455 (127) посадових осіб, у т.ч. органів державної влади та місцевого самоврядування – 76 (36); представників контролюючих органів – 47 (22); відшкодовано майже 96 (95,9) млн. грн.

Олександра. У моєму маленькому ательє працює 3 швачки. Виручки ледь вистачає на виплату їм невеликої зарплатні. Якщо я почну робити ще й відрахування до Пенсійного фонду, то зовсім розорюся, а вони взагалі залишаться без роботи. А у них - маленькі діти. Хто порадить, як можна дотримуватися закону, платити зарплату "по-білому", платити з неї податки і при цьому триматися на плаву?

Ігор Білодід. Державна політика у сфері оплати праці реалізується через державні органи влади, у першу чергу через обласні державні адміністрації, а також виконавчі органи місцевого самоврядування.

Для вирішення проблемних питань, які виникають при проведенні підприємницької діяльності, надання допомоги, юридичних консультації, необхідно звертатися до відповідних територіальних органів, а у разі вчинення стосовно вас порушень – до територіальної інспекції праці, органів внутрішніх справ, податкової міліції.

Відсутність належної реакції на порушення з боку контролюючих та правоохоронних органів є приводом для проведення відповідних прокурорських перевірок.

Якщо запитань більше немає, декілька слів - у завершення інтернет-конференції.

Державне регулювання оплати праці ґрунтується на реальних фінансових можливостях країни й забезпеченні збалансованості інтересів усіх верств населення, а також реалізації норм, що містяться у конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці, Конституції України, Кодексі законів про працю та інших законодавчих актах. Держава зобов'язана реалізувати норми і гарантії щодо права найманого працівника на отримання заробітної плати, розмір якої забезпечував би йому і членам його сім'ї достатній життєвий рівень, як це передбачено ст. 48 Конституції України.

Заборгованість із заробітної плати в області за оперативними даними з початку року зменшилася на 9,8 млн.грн. та складає – 118 млн. грн. (на 01 січня 2011 рок – 127,8 млн.грн.), (економічно активні підприємства – 94,6 млн.грн., підприємства-банкрути – 20,2 млн. грн., економічно неактивні підприємства – 3,2 млн. грн.).
З вказаної суми борг підприємств оборонної промисловості складає 61 млн.грн., підприємств транспортної галузі – 9,3 млн. грн., підприємств, піднаглядних військовій прокуратурі – 5,1  млн.грн.
Найбільшими підприємствами боржниками є державне підприємство  «Завод ім. В.О. Малишева» (36,6 млн. грн.), державне підприємство «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (21,4 млн. грн.), ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (7,6 млн.грн.), державне підприємство «Харківський електромеханічний завод» (5,9 млн.грн.).

Ми повинні зробити все - і прокуратура робить все, що від неї залежить, щоб навести лад в питаннях  дотримання норм трудового законодавства, в тому числі,  виплати заробітної плати.  Кожен роботодавець повинен усвідомити свою відповідальність перед найнятими робітниками і державою, яка довірила йому цю роль.

 Від редактора: 
Шановні відвідувачі сайту! Інтернет-конференція завершена. Дякуємо Ігорю Миколайовича за змістовні відповіді і сподіваємося на продовження спілкування в подальшому!

Відповіді на запитання вказаної тематики, які можуть надійти до адміністратора сайту після інтернет-конференції, будуть передані Ігору Миколайовичу для отримання відповідей на них з метою підготовки подальшої публікації.

Нагадуємо вам про те, що ви можете слати нам питання, що вас хвилюють, з любої тематики. А буквально через декілька хвилин, о 12 годині відбудеться інтернет-конференція з питань оподаткування діяльності приватних підприємців.