Люта неприязнь, як він пояснив пізніше, виникла на грунті ревнощів, оскільки дружина нібито хотіла піти до «квартирантові», який знімав кімнату в квартирі цієї семьї.

Ревнивець з місця скоєння злочину зник. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи жінці були спричинені різної ступені тяжкості тілесні ушкодження, у т.ч. тяжкі. Причиною її смерті стали множинні колото-різані поранення.

В судовому засіданні брат і сестра жертви злочину, які не спілкувалися з нею більше трьох років, були визнані потерпілими і пред'явили цивільний позов про стягнення моральної шкоди по 80 тис. грн. кожному. Посилаючись на ст. 1168 ЦК України, суд відмовив в задоволенні цих позовів.

Державний обвинувач у судових дебатах  наполягала на визнанні А. винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115, 71 КК України та призначити покарання у вигляді 14 років позбавлення воли.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 8 листопада 2011 року А. визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі. У зв'язку з тим, що злочин вчинено в період іспитового строку за попереднім вироком, згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків підсудному остаточно призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Вказаний вирок суду не набрав законної сили у зв’язку з внесенням державним обвинувачем апеляційної скарги на м’якість призначеного судом покарання.