Часто деякі із нас були свідками того, як працівники міліції затримують осіб, або самі безпосередньо затримувались ними. У зв’язку з тим, що в більшості випадків затримання здійснюють працівники міліції, і це затримання є адміністративним, то розмова у цій статі буде йти про затримання, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) саме працівниками міліції.
У багатьох громадян виникають питання щодо правомірності адміністративного затримання, його підстав і строків, а також прав затриманих осіб.
1. В яких випадках застосовується адміністративне затримання?
Згідно з ч.1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу. Адміністративне затримання застосовується також з метою встановлення особи та складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості зробити це на місці вчинення правопорушення (якщо складення протоколу взашалі є обов’язковим), а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
2. Як фіксується факт адміністративного затримання?
Відповідно до ч.1 ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в протоколі робиться запис про це.
3. В яких випадках працівниками органів внутрішніх справ може бути застосовано адміністративне затримання?
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 262 КУпАП це стосується таких віпадків:
• вчинення дрібного хуліганства;
• насильство в сім’ї;
• порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;
• поширювання неправдивих чуток;
• злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх;
• публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції;
• проява неповаги до суду;
• вчинення незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах;
• порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин;
• незаконний продаж товарів або інших предметів;
• торгівля з рук у невстановлених місцях;
• розпивання спиртних напоїв у громадських місцях чи поява у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;
• у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією;
• порушенняправил дорожнього руху;
• порушення правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу;
• порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;
• а також деякі інши випадкі, прямо передбачени законами України.
4. На який строк може бути затримана особа?
Відповідно до ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою, законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження — до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім’ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Iноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, — з часу її витвереження.
Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.

Також вказане питання регулюеться п.5 ст. 11 Закону України «Про міліцію». Згідно з ним працівники міліції мають право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:
- осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, — на строк до трьох годин;
- осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, — до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 години;
- осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, — до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких — до їх витвереження;
- осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, — на строк до 30 діб з санкції прокурора;
- осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, — на строк до 3 діб;
- військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, — до передачі їх військовослужбовцям Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;
осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, — до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години.
Ким та кому може бути оскаржене адміністративне затримання?
Згідно з ч.1 ст. 267 КУпАП адміністративне затримання може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду.
Оскарження чи опротестування затримання не зупиняє його виконання.
5. Які права у затриманого?
Затриманий має наступні права:
1) право знати, ким та у зв’язку з чим його затримано;
2) право на сповіщення (про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган);
3) право підписати або відмовитися від підписання протоколу затримання;
4) право на відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним адміністративним затрианням;
5) право на оскарження адміністративного затримання;
6) право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
7) право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою;
8) інші права, передбачені нормами Конституції України, міжнародними договорами, Законами України та іншими нормативними актами.

< Попередня		Наступна >