Коли ми кажемо про право людини на працю, яке закріплено статтєю 43 Конституції України, то маємо на увазі, перш за все, можливість заробляти собі на життя працею, яку кожний вільно обирає для себе або на яку погоджується.
Щодо умов праці теж є перелік вимог, передбачених законодавством. Зокрема: праця повинна бути безпечною, а заробітна плата - не нижче від визначеної законом та виплачуватися своєчасно; громадянин повинен бути захищеним від незаконного звільнення та мати право на відпочинок, не кажучи вже про забезпечення людини у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, забезпечення в старості та ін.
Прав у робітника достатньо, але вони мають шанс на реалізацію тільки в тому випадку, якщо цей робітник отримує легальну зарплату, а работодавець сплачує встановлені законом податки та збори.
Нелегальні трудові відносини – «прикмета» нецивілізованого суспільства – повинні відійти в минуле, бо позбавляють людину всіх цих гарантій, принижують її гідність, грубо порушують її конституційні права.
В швейному цеху одного з приватних підприємців в Комінтернівському районі м. Харкова працювало 6 швачок без офіційного оформлення трудових відносин. Заробітна плата робітницям виплачувалася «в конвертах».
Прокуратурою району проведено перевірку діяльності цього приватного підприємця, за результатами якої відносно нього порушено кримінальну справу за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Проводиться досудове слідство.

< Попередня		Наступна >