Герой цієї історії, Дмитро І. На протязі деякого часу він брав гроші в борг у різних людей, які з розумінням і чуйністю ставилися або до його «скрутного становища» або до його комерційних «проектів» і поспішали йому на допомогу. Але з часом нажаль вияснялося, що повертати борги він не збирався. Навпаки, шукав інших жалісливих кредиторів. Адже мова йшла не про будь-які копійки на «хліб насущний», а про серйозні і навіть дуже великі суми.
Так, одна громадянка позичила йому трохи більше 200 гривень, друга - 500, третя – 1000, а дехто розщедрився на 5,5 тисяч. Навіть були таки, що позичили йому 12800, а ще двоє добрих людей - приблизно по 16 тис. гривень кожний.
Минали дні, місяці, роки, але про повернення своїх грошей законні власники могли лише мріяти.
В суді Дмитро обвинувачення в шахрайстві не приймав, свою вину не визнав, пояснивши, що гроші брав в борг та не зміг повернути в зв’язку все з тим же скрутним матеріальним становищем. При цьому на матеріальне становище потерпілих він не зважав. І визнавав факти отримання грошей в борг лише в тих випадках, коли писав розписки. А в тих випадках, коли потерпілі, довіряючи йому, не вимагали розписок, він взагалі заперечував факт отримання грошей, або зовсім заперечував сам факт знайомства з потерпілими, хоча свідки вказували на протилежне.
При цьому Дмитро не зміг пояснити, чому він з часом став уникати зустрічі з цими людьми, з якими раніше товаришував, до яких звернувся за допомогою? Чому на протязі більше 6 років так і не зміг повернути їм борги, а саме важливе - довіру потерпілих.
Не зміг він відповісти і на запитання, чому не шукав іншого засобу утримувати свою сім’ю, де росте дитина, ніж жити ось так, за рахунок інших людей?
Звичайно, нестабільна економічна ситуація сприяє зростанню злочинності, зокрема злочинів проти власності. Одним із таких злочинів є шахрайство, коли злочинець посягає не тільки на власність, а й на довіру людей, які вводяться їм в оману.
В даному випадку злочин був покараний. Вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова Дмитро І., раніше не судимий, був засуджений за ст. ст. 190 ч.2, 190 ч.3, 190 ч.4 КК України за шахрайство, тобто заволодіння майном шляхом зловживання довірою, скоєне повторно, що спричинило велику та особливо велику шкоду.
Засудженому призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. З призначеною мірою покарання погодився Апеляційний суд Харківської області.

< Попередня		Наступна >