Депутати Харківської обласної ради прибирали територію в районах області, за якими вони закріплені, а співробітники виконавчого апарату облради – сквер на перехресті Московського проспекту та вулиці Харківських дивізій.

"Михайло Маркович мав вигляд людини, націленої виключно на роботу: спортивні штани кольору хакі, легкий жилет у тон, «всюдихідне» взуття та бейсболка. Втім, губернатор не тільки виглядав по-робочому, а й поводився відповідно: на питання ЗМІ відповідав неохоче, просив дати можливість попрацювати. На інтерв’ю погоджувався тільки за умови, якщо журналісти залишать свої «засоби виробництва» та візьмуться за граблі".

 

 

Як розповів керуючий справами Харківської обласної ради Сергій Клименко, на суботник не з’явилися тільки ті, в кого на це були поважні причини: відпустка, лікарняний та власне робота в апараті.

А дехто з тих, хто взяв участь в обласному суботнику, навіть привів із собою «групу підтримки».

 

Так, співробітник оргвідділу Харківської обласної ради Сергій Азізян прийшов на колективне прибирання із сином.

 

Третьокласник Микита поставився до роботи дуже серйозно: відбирав у тата граблі та намагався власноруч вантажити машину зібраним листям. Але йому не дозволили, бо важко. Та маленький помічник все одно залишився задоволений своєю працею. Сказав, що наступного разу також обов’язково прийде. А коли з наступного року для нього розпочнуться шкільні суботники, буде в цій справі справжнім професіоналом.

 

« Їхали сюди також в не дуже гарному настрої: то сніг, то дощ. Але коли приїхали, одразу повеселішали: випили чаю з бубликами, попрацювали, щічки порозовішали. Я вважаю, так частіше треба робити, – ділиться враженнями від першого суботника Сергій Азізян. – Особисто мені попрацювати на свіжому повітрі видається вкрай рідко. В основному моя робота відбувається в кабінеті. Тому я намагаюся щороку брати участь у таких заходах, прийду й на наступні. Після такої роботи завжди залишається хороший настрій. Звичайно, було б добре, якби погода була кращою. Але й так нормально. Я не бачив тут жодної сумної людини – усі з посмішками».

Додати коментар

Ім'я (обов'язкове)

Оновити

Надіслати

Скасувати