Світова економіка поступово перетворюється на економіку, що базується на ідеях і знаннях, у рамках якої інтелектуальна власність стає однією з головних цінностей і потужним інструментом економічного зростання. Сьогодні об’єкти інтелектуальної власності стають для компаній-виробників мірою їх життєздатності та ефективності функціонування в майбутньому.
В умовах євроінтеграційного процесу та членства нашої держави в Світовій організації торгівлі (СОТ) важливість ефективного захисту прав інтелектуальної власності не викликає сумнівів.
Митним кодексом України закріплено, що сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнiшньоекономiчних зв’язків, інших юридичних та фізичних осіб є однією з основних функцій митних органів України.
Об’єктом права інтелектуальної власності, який найбільш активно розвивається у світі та захисту якого також призвані сприяти  митні органи, є торговельні марки (знаки для товарів i послуг).
Згідно статті 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Знак є унікальним серед усіх видів інтелектуальної власності і, якщо підтримується його чинність, то він надає його власникові виключні права на вічні часи.
В засобах масової інформації при спілкуванні ми часто зустрічаємо слово «бренд» – це більш широке поняття, ніж торговельна марка. Під брендом частіше розуміється відома марка, що асоціюється у свідомості споживача з конкретними товарами чи послугами. На думку сучасних дослідників, бренд поєднує символи й асоціації і є своєрідним контрактом між виробником і споживачем. Термін «бренд» – це поняття більш маркетингове, що характеризує емоційне сприйняття споживачем того чи іншого товару.
За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності майже 50% зареєстрованих у світі торговельних марок приходиться на США, Японію, Китай, Республіку Корея, Бразилію, Францію, Німеччину, Аргентину, Чилі. В умовах жорсткої конкурентної боротьби в економічно розвинутих країнах від 60% до 80% всієї продукції продається з торговельними марками.
Завдяки виходу на український ринок іноземних компаній, для яких регулярна оцінка свого бренда є звичайною необхідністю для виживання у конкурентному середовищі, українські компанії тепер все більше уваги приділяють створенню і формуванню своїх конкурентоздатних торговельних марок.
Для того, щоб торговельна марка (знаки для товарів та послуг) набула певної репутації і сприяла просуванню на ринок товарів, власникам прав на ці об’єкти необхідно докласти надзвичайно багато зусиль.
Але, нажаль, практика свідчить, що підробляється все, що продається. Паразитують, як правило, на добре відомих торговельних марках. Особи, які незаконно використовують торговельні марки, права на які їм не належать, мають змогу, не вкладаючи в це жодної копійки, отримувати надприбутки завдяки репутації чужої торговельної марки. Крім того, вводяться в оману споживачі, які звикли до певної якості товарів (послуг), що пропонуються під відповідним позначенням, і гарантовані справжнім виробником. Саме неприємне для покупця є те, що вартість – це не гарантія, що він купує не підроблену продукцію, що навіть наявність, наприклад, такого всім відомого знаку як «adidas» – це не факт, що ти придбаєш якісний товар.
Таким чином, захист прав інтелектуальної власності – це захист прав як правовласників на використання, зокрема, їх торговельних марок (знаків на товари) так і захист споживачів від купівлі ними підроблених товарів, тобто суспільства в цілому. Але захист вступає у силу лише відносно торговельних марок, які зареєстровані у державних органах у встановленому порядку.
Митні же органи призвані сприяти захисту прав інтелектуальної власності безпосередньо при перетині митного кордону, та не допускати переміщення через нього контрафактних товарів, тобто товарів, що переміщуються з порушенням прав інтелектуальної власності.
Розділом Х Митного кодексу України «Щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» та Постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2007 року № 622 «Питання реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об’єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу» затверджені положення, згідно яких діє митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності, а також формується інформація, яка дає змогу митним органам контролювати товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, не внесені до митного реєстру, але переміщення яких можуть порушувати права правовласників. Інформація за даними напрямками роботи опрацьовується та доводиться до митниць виключно Держмитслужбою України.
Зазначений митний реєстр оприлюднений на офіційному сайті Держмитслужби України (www.customs.gov.ua) у розділі «Інформація для суб’єктів ЗЕД». Більшість об’єктів прав інтелектуальної власності у цьому реєстрі складають знаки на товари та послуги (майже 90%), інші – промислові зразки (майже 10%), як іноземних правовласників, так і українських підприємств.
Налагодження в країні системи контролю щодо захисту прав інтелектуальної власності залежить не тільки від сформованої нормативно-правової бази, а також від неухильного виконання її положень, від бажання правовласників та їх представників відстоювати майнові права на об’єкти права інтелектуальної власності, що їм належать.

Додати коментар

Ім'я (обов'язкове)

Оновити

Надіслати

Скасувати