Солодков Андрій Андрійович, Голова Апеляційного суду Харківської області:

Мій шлях до професії почався ще в дитинстві:

у старших класах школи я читав багато детективів, книг про війну і мріяв стати військовим. Під впливом юнацької романтики збирався вступати до військового вузу. З часом передумав і вирішив одержати професію юриста. Це було близько до того, чого мені хотілося, – займатися корисною для суспільства і водночас цікавою справою. Вступив до Харківського юридичного інституту.

Краща сторона професії, на мою думку, в тому, що юристи втілюють у життя ідеї справедливості. Саме від них залежить, наскільки досконалим буде українське законодавство, наскільки захищеними будуть громадяни та наскільки високою буде їхня правова культура.

На мій погляд, головна риса, без якої не стати гарним юристом, а тим більше суддею, – це загострене почуття справедливості. Якщо воно відсутнє, це значить, що людина помилилася у виборі професії.

У першу чергу, справжній юрист, як і будь-яка людина, не повинен порушувати десять заповідей, викладених у Біблії, вони – основа повноцінного здорового суспільства. Цинізм, егоїзм, користолюбство є неприпустимими в цій сфері. Що стосується професійних якостей, то не повинно бути неуважності, низького рівню інтелекту, стереотипності мислення.

Головними вчителями у своєму житті вважаю, у першу чергу, батька й першого вчителя, Зінаїду В’ячеславівну Тельнову (вона викладала в 61-й школі, де я вчився). Вони заклали головні життєві принципи й поняття, без яких я б не зміг нічого добитися в житті. Також моїм наставником був Анатолій Якимович Криворученко – південний транспортний прокурор, під керівництвом якого я стажувався, а потім і працював у транспортній прокуратурі.

Найвизначніша подія цього року для мене – призначення на посаду голови Апеляційного суду Харківської області. До цього в суді я працював з 1996 року – на посадах судді, заступника голови судової палати й секретаря судової палати з розгляду цивільних справ.

Якби не став юристом? Не бачу себе в іншій професії. Вважаю, що юриспруденція – це моє покликання. Дуже важливо обрати таку професію, щоб вона поєднувала і суспільну корисність, і відчуття душевної гармонії, відчуття того, що займаєшся улюбленою справою. Вважаю, що мені вдалося це поєднати, і я ще жодного разу не пожалкував про свій вибір.

Мої плани на найближче майбутнє, звичайно ж, пов’язані з Апеляційним судом Харківської області. Зараз він по праву вважається одним із найкращих в Україні. Прагну, щоб став зразковим.

Нашим парламентаріям хотілося б побажати нарешті звернути більшу увагу на проблеми судів, особливо на їх матеріально-технічне забезпечення. Величезне навантаження на суддів, відсутність нормальних умов для роботи, низька оплата праці не сприяють зміцненню іміджу судової системи в цілому та іміджу суддів зокрема. У найближчий час чекаємо прийняття нормативних актів, відповідно до яких судова реформа буде проходити ефективніше. Певні надії ми пов’язуємо з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік», у якому повинно бути збільшене фінансування судів, а також із Законом «Про судовий збір».

Якщо розмірковувати над проблемою удосконалення вітчизняного права, то, як відомо, зараз законодавець активно працює над прийняттям Кримінально-процесуального кодексу, оскільки чинний був затверджений ще в 1960 році. Це важливий крок в реформуванні вітчизняного законодавства, оскільки діючий Кодекс, незважаючи на численні його зміни та доповнення, потребував значного вдосконалення.

Найзначнішим та найвдалішим досвідом реформування судової системи вважаю судову реформу в Росії 1864 року. Це перша демократична реформа в цій області та найпослідовніша. Її положення (введення суду присяжних, інститут світових суддів, довічне обрання суддів, двоетапне формування вироку: присяжними й суддів і т.п.) діяли до 1918 року. Реформа 1864 року перетворила судочинство в незалежну сферу управління, закриту від бюрократичного втручання.

Бажаю всім колегам за професією, в першу чергу, міцного здоров’я, а також натхнення, міцної команди, нових успіхів і досягнень, витримки в складних ситуаціях, вміння приймати зважені рішення. Нехай оптимізм і натхнення, праця і професіоналізм юристів створять упевнену перспективу процвітання нашої країни.

Газета "Юридична Харківщина"

< Попередня		Наступна >